БРУНЕТ, ТА,
Брунет, та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 102.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БРУНЕЧКА, КИ, →← БРУНЕЛЬКА, КИ,